З 2023 року в Україні, як і в багатьох країнах цивілізованого світу, Різдво Христове відзначається, згідно з григоріанським календарем – 25 грудня, а не 7 січня (дата за застарілим юліанським календарем).
Більше 2000 років тому в невеличкому містечку Віфліємі відбулася надзвичайна подія – народився в світ Син Божий. Ісус Христос народився надзвичайним чином Діви Марії, яку з тих часів називають Богородицею.
Коли Він прийшов на землю, Його не зустрічали пошаною, славою і багатством. У Нього не було навіть колиски, як у всіх дітей, не було і пристановища – Він народився за межами міста, у печері і був покладений у ясла, куди кладуть корм для тварин. Першими гостями Божественної Дитини були не царі і не вельможі, а звичайні пастухи, яким ангел сказав про Різдво Христово: „Я проголошую вам велику радість, яка буде всім людям: бо нині народився вам у місті Давида Спаситель, який є Христос Господь! І ось вам знак: ви знайдете Дитину в пеленах, покладену у ясла” (Лк 2,10-12). Пастухи першими поспішили вклонитися новонародженому Спасителю. В цей час з дарами Царю Світу йшли волхви зі сходу. Вони чекали, що незабаром на землю має прийти великий Цар Світу, а дивовижна зірка вказувала їм шлях на Іерусалим.
Волхви принесли Дитині дари: золото, ладан та смирну. Ці дари мали глибокий зміст: золото принесли як царю у вигляді данини, ладан як Богу, а смирну як людині, що має померти (смирною у ті часи помазували померлих).
Різдво Христово завершує сорокаденний Різдвяний піст, Святу передує дуже строгий піст. Після Різдва наступають святки – 12 днів, коли відмічається Свято.
Твердо-наукового, підкріпленого справжнім документальним історичним підтвердженням подій, які ось вже близько двох тисяч років відкривають для багатьох, хто надіється на Бога людей шлях до життя – не існує і бути в принципі не може. Так влаштував Бог, щоб це все на пряму залишилося і перебувало суто в площині вірування людини, адже люди, які надіються на науку – слідують своїй власній вірі. І питання «чому?» тут не доречно – досить подивитися початок Святого Письма і виявити, що саме зрада людиною закладеної Богом у нього віри «технічно» і привела людину до відомого процесу гріхопадіння. Зауважимо, що людина на момент скоєння небажаної з боку Бога дії не страждала якимись хворобами, наприклад склерозом і втратою пам’яті, і прекрасно усвідомлювала те, що намагається зробити. І зробила …
Про те, що було далі розповідається в тому ж Святому Писанні, відомому нам як Біблія і це не виходить жодним чином за рамки віри, визначені і закладені колись у нас нашим Творцем, який створив нас за образом і подобою Своєю. У все це можна не вірити або вірити по-своєму – це так само не вийде і не ввійде за межі справжньої віри, які колись перетнула людина, відкривши для себе цю згубну альтернативу.
І ось – настала повнота часу. Саме повнота і саме часу. Ну, де в науці ви зустрічали такі «технічні» терміни? І в наш людський «світ», прийшов Він – Спаситель, Месія, Цар великий Миру, Агнець і Син Божий, одна з Його невід’ємних особистостей, який проливає свою Святу Кров за нас, які втратили всякий зв’язок з дійсністю – Ісус Христос.
Так, віра буває різна. Ось і в Писанні сказано, що і біси теж вірують і навіть тремтять. Але яка повинна бути справжня віра теж сказано там. І що ми повинні зростати в ній, і сказано як. І сказано чому, ось тільки не багато хто з нас здатні твердо сказати, що є власниками цієї самої – справжньої віри, адже там ясно написано як це все можна з легкістю перевірити. І кожен може переконатися сам, перевірити себе і отримати цілком конкретний результат. Більш того Сам Бог через Святе Письмо говорить нам про це.
Багато зневіряються і воліють вірити у щось своє, у щось зручне і «пухнасте», що не вимагає від них якихось зусиль чи жертв або трохи вимагає, але як би само собою, що «гармонійно» вливається в їх життя, поступово приводячи їх до цього самого відчаю. Починаються розмови про «замкнено коло» і тут ми згадуємо про Христа – адже Він його таки розірвав, відкривши нам пряме спілкування з Отцем Небесним.
Його Різдво – це найвеличніша і життєстверджуюча подія, яка коли-небудь (з часів нашого гріхопадіння) відбувалася на нашій землі. І якщо у нас виникають якісь запитання, чи не простіше запитати про це у Бога. Тепер Він почує і дасть Свою відповідь, тільки потрібно запитати Його правильно або ж справді. А як це робиться – відкрито кожному слідуючиму за Христом. Тепер відкрито і для нас. Для інших же – все це юродство і так завгодно Богові. Він так карає людину – закриваючи від нього розум і мудрість, сили і розсудливість, адже нам то вже відомо, що і все це теж від Нього. А що залишається нам? Нам відкрито! Христос народився – славімо Його! З Різдвом Христовим!
